старая лирика :)

Про кохання

Десь вітер дерева з землі вириває,
Та він не сильніший кохання мого,
Сніг простирадлом землю вкриває,
Та він не чистіший кохання мого.
Сонце світло землі посилає,
Воно не ясніше кохання мого,
Янгол вночі над землею літає,
Він не святіший кохання мого.
Десь вдалині топ-модель виступає,
Вона не красивіша за кохану мою,
Десь вдалині хто-когось кохає,
Але не сильніш, ніж я тебе люблю!
Що сказати про любов ще не знаю,
Та ні дещо ще Ірина, я тебе кохаю!


№35

Буква к букве, слово к слову,
И получается стих снова,
Этот стих будет про тебя,
Про тебя любовь моя!
Ты как небо прекрасна,
Глаза твои, звездам подобны,
Улыбка, как солнышко светит,
Неботы знаешь всегда разное,
Небо ты знаешь вечно прекрасное,
Пусть это не каждый заметит,
Я заметил и вот, что скажу:
Весь день эти звезды вижу,
И это солнце даже под дождем,
Светит тем же огнем.