****

Боброва більше нема. Зімість нього з'являється інший герой.

**************************************

-Не плямкай!
Чайкін влав ніби не почув. Але їсти став повільніше.
"Знав би, що будемо сваритися через такі дрібниці. Пишуть про таке всюди, а я наївний думав, що зможу усе це перемогти". 
Його дружина щось хотіла додати, але передумала. Мабуть згадала їхню недавню суперечку щодо цього.
Чайкін вирішив поділитися думкою. 
- Осьзнаєшь якось так виходить, що серед інших людей стримуєшся, не показуєшь себе справжнього. Хоча насправді яка тобі до них справа? Не потрібно так напрягатися на людях. А вдома рідні бачать твою хоча й справжню, але темну сторону. І тут вибір, або не буду з ними настільки близько, або кожного разу відчувати провину. І.
- То це твоя справжня сторона. - зупинила його дружина. - Твоя справжня сторона чавкати? твоя справжня сторона лінуватися? Хіба не можна слідкувати за собою.
"Ну, ось знову зараз піде розповідь про мої недоліки". Чайкін відключився.Подумав, як іноді добре сісти самому з книжкою й істи потихеньку. "Ніхто тебе не трогає. Не заважає. Скільки можна мене доастати? Тут мене з усіх боків дістають, а ще дома. Я хочу дома відчувати кохання. А чую від неї одні догани. Чому вона мене так ненавидить? І коли вона заткне свою пельку. Ні, спокійно - потрібно розслабитися. Випити чаю з ромашкою та медом" 
Чайкін поставив миску у раковину, та пішов наливати собі чай.
-Тільки не сьорбай.
- Йди під три чорти. - Сказав Чайкін та плеснув чаєм у лице своїй дружині.