- Ти мене не чуєшь.

- Хіба?

- Ти не можешь мене чути. Я не бачу, що ти мене чуєшь.

- Може ти хочешь сказати, що я тебе не розумію? - нагалаь допомогти Чайкіну дружина.

- Ні, "розуміти" від слова "розум".

- Тобто в мене нема розуму? Ну, красно дякую. Не очікувала такого від тебе. Інтелігентне хамло.

- Вибач, але ти не дослухала: В тебе є розум, але ось те, що я тобі кажу... е-е-е... Ти не чуєшь мої слова. Вони не проходять обробку у твоїм розумі.

- Чого це ти так вирішив?

- А згадай-но як ти ігноруєшь мої поради.

- Я не ігнорувала  їх. Просто мої плюси переважали твої "мінуси". Рідко нащось ти мені відкривав очі. Звичайно мені навіть здавалось, що ти зі мною сперечаєшься лише аби ото посперечатись. І взагалі кажи випадки.

- Е-е-е-е.......

- Насправді це все навпаки. Ти мене не чуєшь. Останнє слово завжди за тобою, а ти не розумієшь, що саме я тобі кажу. Так ти погоджуєшься зі мною, але не по справжньому, а аби я була спокійна